Жадан і Собаки в космосі знімали вроки і славили джа

Джа Растафарай, дорогі брати і сестри! Учора концертом у київському арт-клубі стартував «Спортивний клуб армії». Це результат співпраці відомого письменника і поета Сергія Жадана та популярної харківської ска-групи «Собаки в космосі». Проект поєднує в собі музику ска, реггі та панк із поетичними текстами.

Запрошення на дійство багатообіцяльно спокушало: молодим людям у спортивних костюмах – знижки та соціальна допомога! Зрештою, на ці блага, вочевидь, ніхто не купився, бо жодних осіб з яскраво вираженими ознаками… “спортивності” у залі не спостерігалось. Зате можна було побачити “вершки” літературної тусовки.

Музиканти трохи скидалися на космонавтів – Жадан жартував, що це найдешевші костюми, які вони змогли знайти на секонд-хенді.

Крім того, поет не змигнувши оком переконував, що сьогоднішній виступ відбувається за безпосередньої підтримки мера Києва.

Саме дійство складалось з кількох частин: спочатку Сергій читав свої найновіші вірші
…потім на сцену вийшли “собаки” і почалася власне презентація альбому.

Композиції “Звонімір Бобан”, “Натаха”, “Воєнкомат”, уже знайомі фанатам Жадана, заводять публіку, яка починає натхненно танцювати.

Треба сказати, Жадан не вперше виступає ролі мелодекламатора, і вочевидь почувається як риба у воді.

Сам поет підкреслює, що не є співаком, та стверджує, що надихнув його не приклад Андруховича (проекти “Андрухоїд” та “Самогон”), а співаючого ректора – Поплавського.

Отримавши порцію бурхливих оплесків, Жадан вислизнув зі сцени, і за публіку серйозно узялися “Собаки в космосі”. Атмосфера стала просто “пожежонебезпечною”. Харківських гостей ще довго не хотіли відпускати зі сцени, а Жадана практично обліпили спраглі до автографів і спілкування шанувальниці.

Отож, як казав Андрей Хадановіч – свято одбулося! «Спортивний клуб армії» мандрує далі Україною. Він гостинно відкриє свої двері в Дніпропетровську, Чернігові, Донецьку, Харкові, Луцьку, Львові та інших містах. Треба сподіватися, найближчим часом процент растаманів на душу українського населення різко збільшиться.

Ну а на останок хочеться (і це не дивно) процитувати Жадана:

Хто знає, яким буде продовження,

часто життя і обмежується свідоцтвом про народження.

Більшість речей навіть не намагаєшся повторити.

Чим більше бачив, тим менше хочеться про це говорити.

Знаючи текст, важко досидіти до кінця вистави.

Часто останнє бажання — це бажання усіх підставити.

Як говорив Ісус, розкинувши руки, —

Я повернуся ще, суки.

Автор: [21.11.2008 12:10] Романенко Валентина
Джерело: http://culture.unian.net/ukr/detail/186946

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *