…Це і є життя

Це і є життя –
її серцебиття,
її медичні картки,
її проїзні квитки,
кожна з її речей,
фарба довкола очей,
час, який минає,
коли вона засинає.

Це й була боротьба —
чорна скашна труба,
братні хрипкі баси,
вимотані голоси,
вересневі міста,
вся її гіркота,
терпкість, яка зникає,
коли вона замовкає.

Коли стирає листи,
залишає пости,
падає в ліжко своє.
Коли усе, що є:
подорожні мішки,
бібліотечні книжки,
бите армійське взуття —
це і є життя,

коли застуда стара,
коли вона завмира,
і говорить, стривай,
давай пізніше, давай
іншим разом, бери
випалені прапори,
які я сама несу,
в нас ще стільки часу.

В неї місяць в руці,
змії в рюкзаці,
співи в голові —
злагоджені,
хорові.

5 thoughts on “…Це і є життя

  1. Наталка Єна

    дуже класно! дуже.

    оце найближче:
    Коли стирає листи,
    залишає пости,
    падає в ліжко своє.
    Коли усе, що є:
    подорожні мішки,
    бібліотечні книжки,
    бите армійське взуття —
    це і є життя,

  2. Оксана

    Що нове, дуже гарно. Давно не читала його віршів. Хочеться жити…і головне бачити і вбирати все, кожну найменшу деталь. Життя…

  3. Оксана

    Мммм…Давно не читала його поезію. Гірно, щиро, а головне хочеться жити, дивитись що відбувається навколо і не опувкати жодної деталі..Життя…

  4. Людочка:)

    ааа….
    мурашки по шкірі…
    сильно, не знаю чи під впливом чогось, якоїсь події це було написано, але особисто в мене асоціації сильні…і…пробирає просто.

  5. Людочка:)

    і ше, не в тему, але не знаю більше де питатись так щоб почули)
    Де можна знайти інфо про виступи Жадана, ну типу коли куди приїжджає, що заплановано..??

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *