Tag Archives: виступи

«Червоний Елвіс»: як убити всіх

“Система перекриває тобі крани, намагаючись повністю взяти тебе під контроль, система тримає одну руку на крані, а іншою рукою, що вона робить іншою рукою, ти знаєш що вона робить іншою рукою? Ні? А ти хочеш про це дізнатись?…” С. Жадан

27 лютого в Харкові у Театрі сорока дев’яти в рамках нового проекту театру «Арабески» відбувся прапрем’єрний показ вистави «Червоний Елвіс (соціалістичні настрої серед домогосподарок)» з подальшою дискусією за участі гостей, експертів та журналістів. Обговорення стосувалося не тільки самої вистави, а й проблем, що у ній піднімаються. Дебати фіксувалися на відео і, за словами організаторів, продовжать своє життя в медійному просторі.

Ініціатором проекту стало молоде подружжя: Валентин Панюта й Тетяна Міхіна. Чекаючи на дитину, вони документували процес вагітності Тетяни. На підставі цієї документації у співпраці з Сергієм Жаданом, з’явилась п’єса «Червоний Елвіс». Це гострий, іронічний, актуальний, жорсткий текст, що складається з шести новел: Як схуднути без дієти. Як влаштувати незабутню корпоративну вечірку. Як зберегти родинний затишок. Як відмовити рекламному агенту. Як харчуватися в супермаркетах. Як убити всіх. Своєрідний підручник для самотньої вагітної домогосподарки, яка має не просто вижити в сучасному суспільстві споживання, але зберегти свободу своєї ще ненародженої дитини.

У виставі використано активний відео-компонент у поєднанні з сучасним дизайном, хореографією та музикою.

Сергій Жадан: «Король-Елвіс – ключова фігура шоу-бізнесу, Ленін маскультури, головна медійна матриця ХХ століття, одне з найбільш пізнаваних облич цивілізації, один із головних винуватців апокаліпсису сьогодні. Присутність його повсюдна й неусвідомлена, вплив його солодкий і згубний, значення його для капіталістичної системи цінностей настільки невід’ємне, що хтось мусив з’явитись йому на противагу.

Червоний Елвіс – це екологічна альтернатива накачаній пропагандою поп-культурі, непідкупний герой піонерських коміксів, червоне знамено громадянського спротиву всіх самотніх вагітних домогосподарок наших об’єднаних спальних районів.»

Михайло Барбара: «Цей текст – один з найдоступніших, як і в Сергія Жадана, так і серед тих, з якими зазвичай працюють Арабески. Такий собі «without love and story» уривок з дуже впізнаваного сучасного життя. Ми старалися зосередитися на професії та отримувати задоволення від експериментів із саундом, текстом, хореографією, архітектурою та дизайном вистави.»

Світлана Олешко: «Нам довелося «дописати» свій фінал, точніше невербальними засобами його додати. Мені здається, що саме такий фінал надає виміру і сенсу тим безглуздим і малопотрібним речам, з яких і знущається автор, але якими ми всі перейняті щодня.»

Враження першоглядачів були здебільшого позитивними. Зясувалось, що практично кожен із присутніх знайшов у собі “вагітну самотню домогосподарку”. В незалежності від статі, віку, релігійних переконань і місця проживання.

Звичайно, комусь у виставі забракло доброти, комусь у тексті – кохання, хтось сприйняв усе побачене як заклик до боротьби із системою, що тут же спростував присутній у залі автор тексту Сергій Жадан: “Тут боротьба якраз висміюється… Була спроба вийти за межі системи, показати всю примарність, химерність боротьби з нею”.

Не залишили байдужими також особливості постановки, наприклад той факт, що протягом вистави актори не промовили жодного слова – звучала фонограма. Сергій Жадан зізнався, що для нього це стало цілковитою несподіванкою, хоча не неприємною.

Режисер, Світлана Олешко зазначила: “Театр шукає еквівалентів. І мені завжди весело стає коли глядачу не подобається життя на сцені. Вас це дратує, мене також це дратує. Але це мусить бути об’єктом розгляду.”

Прем’єрні покази вистави «Червоний Елвіс (соціалістичні настрої серед домогосподарок )» почнуться 18 березня. Кількість місць – обмежена, а саме 49*. У планах театру – також зарубіжні гастролі, зокрема у Польщі та Німеччині.

*Історично театри сорока дев`яти – форма театральної діяльності, наприклад, в Австрії 30-х років під час панування нацистського режиму. Згідно з вимогами, будь-який твір, що виконувався для більше ніж п`ятдесяти осіб, підлягав обов`язковій цензурі. Тож політичні кабаре, які були осередками інтелектуальної критики того часу, працювали для сорока дев`яти глядачів. Нині в Україні, попри позірну відсутність політичної цензури, незалежний театр не має шансів на існування: його придушують необґрунтовані податки та монополія державних театрів на спілкування з глядачем. “Арабески” протестують проти цієї економічної цензури, а також діяльності Нацкомору, та наполягають на своєму праві спілкуватися зі своїми глядачами.

Джерело: http://kharkiv.unian.net/ukr/detail/194193
Автор: Тетяна Давиденко

У Львові Жадан відсипався і… шукав шкарпетки

Продовжувати святкувати День української армії, в рамках всеукраїнського туру на підтримку альбому «Спортивний клуб армії» (СКА) до львівського «Хмільного дому Роберта Домса» завітав літературно-музичний харківський проект-тандем: письменник і поет Сергій Жадан та ска-гурт «Собаки в космосі».

Хлопці провели у Львові один повноцінний день, протягом якого багато спали у готелі «Львів», а також мали нагоду наочно, але без практики, переконатися у розквіті львівської проституції. Після обіду, по дорозі до клубу на саунд-чек, хлопці зробили невеличкий «тріп», обійшовши з десяток магазинів у пошуках шкарпеток для барабанщика Віті, а згодом завітали, на прохання Сергія Жадана, до кав’ярні «Білий лицар», де пообідали та зустрілися з поетом Романом Скибою. Не обійшлося і без «шоппінгу». На вернісажі «Собаки» і Жадан прикупили кілька сувенірів.

…Годинний концерт, що умовно складався з дох частин, розпочали з півгодинним запізненням. Нечисельність публіки (у залі «тусило» близько півтори сотні людей) ще раз довела, що львів’яни останнім часом стали ліниві до культурних акцій. Проте, ті хто прийшли – не пошкодували. У першій частині було багато поезії від Сергія Жадана та музики від «Собак у космосі». Глядачі якось сконцентровано «маячили» біля сцени, вслухаючись у соціальні тексти Жадана. А коли у другій частині поет зайшов за лаштунки – уважність відступила на другий план і у свої руки все взяли «Собаки в космосі». Тоді й почалися танці «пого», «СКАкання» під ска з домішками регі, панку і подекуди навіть…блюзу. А «на біс» Жадан повернувся на сцену, щоправда уже у цивільному, без скафандра, аби ще раз «потрусити» глядачами із сильним текстом про те, що «Дебілів в армію не буруть…»

– Знаю «Собак» ще з 1999 року, – розповідав Сергій Жадан. – Ми тоді у Харкові робили «Україну без Кучми». Всі музиканти намагалися не лізти в політику, ми ж навпаки активно їх залучали. В кількох таких «опозиційних» концертах участь взяли і «Собаки в космосі». Тоді ми й потоваришували. Потім була пауза у спілкуванні, на кілька років наші творчі шляхи розійшлися. А минулого року вони записали новий альбом і звернулися до мене з проханням написати кілька україномовних текстів, адже їхній репертуар в більшості російськомовний. Під час цієї співпраці якось спонтанно народилася ідея зробити щось разом і ми почали імпровізувати. «Собаки» дуже комунікабельні, легко йдуть на музичні експерименти. Відтак минулого року ми виступили з першими концертами. Цьогоріч ми вже виступили у Польщі. А, назбиравши матеріал на альбом, записали платівку на харківській студії.

– У вас такі дивакуваті костюми…

– Варіантів сценічних костюмів було кілька, адже ми розуміли, що треба робити серйозне концертне шоу. Спершу була ідея закупити уніформу «Макдональдса». Проте втілити цю ідею виявилося не так просто, бо костюми працівників «Макдональдса» ніде не продаються, а щоб їх отримати, треба піти туди працювати. Тому довелося знайти компромісний варіант і пошити космічні скафандри.

– А хтось із вас насправді служив у армії?

– Лише нині виявилося, що вокаліст «Собак» – офіцер запасу ракетних військ. Решта у війську не служила, бо хлопці ще зовсім молоді, та ще й релігійно навернуті. Половина «Собак» грає християнський рок по нових протестантських церквах. Тому, як на мене, їхні релігійні погляди із військовою службою не сумісні. Відтак, попри те, що проект називається «Спортивний клуб армії», у нас пацифістський проект.

Сергій Жадан: «Завжди хотів адекватно читати власні вірші»

У неділю, 7 грудня, в рамках всеукраїнського туру на підтримку альбому «Спортивний клуб армії (СКА)» до львівського «Хмільного дому Роберта Домса» потанцювати пого завітає літературно-музичний харківський проект-тандем: письменник Сергій Жадан та ска-гурт «Собаки в космосі». Хлопці намагаються поєднувати музику ска, реггі та панк із поетичними текстами. Результатом цієї співпраці став запис повноцінного аудіоальбому, куди увійшло сім треків плюс відеоролики з концертних виступів проекту.

… Коли по місту почали з’являтися афіші з сексуальною темношкірою дівчиною у боксерських рукавицях, поруч з якою красувалося графічно закручене прізвище «Жадан», прихильники письменника розгубилися у здогадах, що б це мало означати… Світло на появу таємничої незнайомки, яка також стала «обличчям альбому», пролив прес-реліз, у якому зазначено: «Для оформлення диску провели кастинг, в якому взяли участь понад 50 претенденток. До фотосесії запросили студентку 2-го курсу фізико-математичного факультету Харківського національного університету, громадянку Кенії Марію Вамбуйю». «Собаки» та Жадан уже встигли виступити у Києві, Кременчуку, Дніпропетровську, Луцьку, Житомирі, Чернігові. Попереду – Донецьк, Харків, Івано-Франківськ та Львів.

– Тур проходить феєрично, таке враження, що ми – остання рота армії, яка відступає, і що нам на п’яти наступають окупанти, – жартував, ділячись враженнями Сергій Жадан. – У сенсі – наступає економічна криза, закриваються клуби, відміняються концерти, так що ми заскочили в останній вагон. У турі цікаво спостерігати за реакцією людей. У більшості випадків вони не зовсім готові до того, що відбувається на сцені. Але швидко звикають…

– Як почуваєтеся в ролі фронтмена-«вокаліста»?

– Нормально. Завжди хотів адекватно читати власні вірші. Ось це і є такий шлях до адекватності.

– Чому до проекту обрали саме «Собак у космосі», адже нещодавно у Києві ви виступали з гуртом «Калєкція». Зрештою, у Харкові досяжним є і «Мертвий півень»…

– «Собаки» не бояться експериментувати й надзвичайно комунікативні. З ними легко працюється і «драйвово» виступається.

– Ви не були у Львові вже півтора року. Чого очікуєте від концерту?

– Як завжди від львівських глядачів – уважності й налаштованості на контакт.